Київський національний університет імені Тараса Шевченка продовжує працювати та розвиватися попри виклики повномасштабної війни. Ректор університету Володимир Бугров наголошує, що інституція не лише зберегла безперервність освітнього процесу, а й адаптувала управління до нових реалій. Останні роки стали періодом складних рішень: від збереження кадрів до відновлення навчальних баз та підтримки викладачів.

Найважливішим кроком, за словами Бугрова, стало повернення до навчання на кампусі. Ворог мріяв закрити університет втретє, як це вже робили російська влада в XIX столітті та радянська влада у 1920 році. Попереду безпекові загрози, команда поступово повернулася до живого навчання, розуміючи, що соціальні комунікації між студентами та викладачами є основою освіти.

Фото до матеріалу: Ректор КНУ ім. Шевченка Володимир Бугров: як університет зберіг колектив і повернувся до кампусу

Університет також взяв участь у конкурсі «Кампус Досконалості», створивши три центри колективного користування науковим обладнанням світового рівня. Одночасно було прийнято рішення використовувати університетські заклади виключно для потреб розвитку інституції. Бугров зазначає, що будь-які спроби використати майно в інших цілях за 35 років закінчувалися негативними наслідками.

Стратегічні рішення приймаються консолідовано. Ректор радиться з командою заступників, проректорів та деканів, оскільки єдність у підготовці рішень забезпечує їх ефективність. За час війни вдалося зберегти колектив, залучити нових людей замість тих, хто виїхав, та виховати їх через аспірантуру. Це консолідована єдність є фундаментом для подальшого розвитку.

Студенти найбільше відчули зміни у поверненні до дослідницької роботи. До 2021 року залучення студентів до лабораторій було проблематичним, зараз ж кожна тема має своїх студентів. Важливим рішенням стало проведення сесії та випускних іспитів у червні 2022 року. Попри критику та прохання відтермінувати, ректорат втримався, що дозволило випускникам вступити до закордонних університетів або продовжити навчання в Україні.

Викладачів підтримують через соціальні гарантії, надбавки та участь у грантах. Ректорат взяв на себе частину бюрократичної роботи, щоб фахівці могли досягати результатів. Показники міжнародних проєктів перевищили рівень 2021 року. Найскладнішим рішенням було відмовитися від співпраці з тими, хто не хотів повертатися до кампусу, щоб забезпечити стабільність та безпеку освітнього процесу.

Цифровізація реалізована недостатньо через воєнний стан, але програма інформатизації планується на найближчі п'ять років. «Тихою революцією» стало повернення до проведення конкурсів на нові посади ще з 2023 року. Це забезпечує розвиток персоналу, тоді як багато інших закладів відкладають відбір кадрів до завершення війни.

Ректор пишається відновленням баз практик у Каневі, Ясенях, Плютах та на Михайлівській Рубежівці, а також астрономічних обсерваторій. Головним викликом для керівника є психологічний аспект та боротьба з інформаційними бульбашками. Бугров закликає студентів та викладачів мислити критично, не піддаватися на фейки та об'єднуватися заради спільної мети — перемоги.