Липовецька громада занурена у глибоку скорботу. 25 квітня 2026 року у шпиталі перестало битися серце відважного воїна, старшого сержанта Національної гвардії України, парамедика Володимира Вікторовича Коваля. Його життя забрала важка хвороба, яка стала трагічним наслідком фронтових умов та бойових поранень, отриманих під час захисту Батьківщини з першого дня війни.

Володимир Коваль народився 6 лютого 1972 року в селі Нападівка у родині хліборобів. Його життєвий шлях був тісно пов'язаний із рідним краєм: після навчання у Тульчинському ветеринарному технікумі він працював ветеринарним лікарем у ТОВ «Липовецьке», а згодом — у селі Славна. Він був справжнім фахівцем своєї справи, за що його щиро поважали люди.

Бойовий шлях захисника розпочався ще у 2014 році. Як парамедик, він рятував життя побратимів на найгарячіших ділянках фронту — на Донецькому та Луганському напрямках. Під час виконання завдань на одному з блокпостів чоловік отримав важке поранення та контузію. Попри тривале лікування та складну реабілітацію, з початком повномасштабного вторгнення старший сержант Коваль без вагань знову став до строю у складі військової частини 3008 Нацгвардії України.

За вірність присязі та мужність Володимир Коваль був відзначений медалями «Захисник Вітчизни» та «Учасник АТО». Побратими згадують його як надійного наставника та вірного друга. «Володимир був сміливим і хоробрим. Він завжди вмів підтримати молодь, опікувався нами, рятував наші життя на полі бою», — поділився спогадами один із товаришів по службі.

Наприкінці минулого року стан здоров'я захисника погіршився. Фронтові травми та виснажливі умови служби спровокували важку хворобу. Лікарі до останнього боролися за його життя, проте 25 квітня серце героя зупинилося. «Його смерть — це наш спільний біль. У кожному з нас живе безмежна вдячність за життя, яке він захистив ціною власного здоров'я», — наголосила депутат міської ради Віра Абрамович.

Чин похорону звершили священники українських церков Липовеччини. Прощалися з героєм усією громадою — зі сльозами, квітами та військовими почестями. У захисника залишилися дружина Наталія Олександрівна, дві сестри та двоє синів — Володимир і Сергій, які сьогодні продовжують справу батька і зі зброєю в руках виборюють незалежність України на передовій. Липовецька міська рада та вся громада висловлюють щирі співчуття родині загиблого. Пам'ять про Володимира Коваля назавжди залишиться в історії нашого краю.