Загроза нападу Росії на країни Балтії: чи варто хвилюватися мешканцям Володимира?

Поки лідери Естонії та Литви намагаються заспокоїти населення, розвідки НАТО та європейських країн неодноразово попереджають про «нульову фазу» підготовки Росії до можливого нападу. Хоча офіційні Таллінн та Вільнюс заперечують загрозу, називаючи її перебільшеною, експерти наголошують: відсутність явних ознак війни не гарантує безпеки. Слабкість Росії на українському фронті не скасовує її готовності до ризикованих кроків, особливо в гібридній формі.

Розвідки вказують на перебудову системи військових округів у Росії, створення нових командних структур та будівництво інфраструктури на кордоні з Фінляндією. Паралельно триває активна гібридна війна проти країн Європи: розвідувальні польоти, вторгнення дронів, диверсії на об'єктах критичної інфраструктури та кібератаки. Це свідчить про те, що ризик конфлікту залишається високим, навіть якщо масштабна наземна операція зараз неможлива через брак сил.

Особливо небезпечними є сценарії обмежених гібридних операцій за участю так званих «зелених чоловічків». Росіяни активно поширюють у соціальних мережах ідею створення «народних республік» у Прибалтиці, намагаючись створити ілюзію сепаратизму. Така тактика, як і створення «народних республік» в Україні у 2014 році, спочатку подається як внутрішній протест, а згодом використовується як прикриття для агресії.

В середині квітня Держдума Росії ухвалила законопроєкт, який розширює повноваження президента Путіна щодо відправлення військ до іноземних держав для «захисту прав громадян РФ». Це дає законне підґрунтя для втручання у справи сусідів у разі арешту росіян за кордоном. Пропаганда РФ активно звинувачує країни Балтії у дозволі ударів по портах у Росії, що дає привід для нагнітання напруженості та виправдання можливого нападу.

Експрезидент РФ Дмитро Мєдвєдєв назвав список місць виробництва дронів для України, куди увійшли Рига та Вільнюс, реєстром потенційних законних цілей. Москва звинуватила країни Балтії у «мілітаризації» регіону та підготовці до блокади Калінінграда. Ці дії Кремля є частиною довгострокової інформаційної кампанії, спрямованої на посів паніки серед європейців та виправдання потенційної агресії.

Логіка виживання російського режиму змушує його експортувати нестабільність, перенослячи напругу зовні, щоб відволікти суспільство від внутрішніх проблем. Потенційний напад на країни Балтії також пов'язаний з патовою ситуацією на фронті: щоб покласти край підтримці України, Кремль має створити ситуацію, яка відволіче увагу Європи. Сценарій «балтійського удару» залежить від багатьох факторів, зокрема від того, чи втрутимуться США, та готовності Німеччини взяти на себе головну роль у гарантуванні безпеки.

Мешканцям Володимира варто пам'ятати головний урок 2022 року: ігнорування навіть малоймовірних сценаріїв занадто дорого обходиться жертві агресії. Гібридні сценарії дають змогу Кремлю досягати власних цілей зі значно меншими витратами. Тому питання безпеки не можна зводити лише до поточних розвідданих або заспокоювання себе. Ризики залишаються, і їх слід враховувати, не чекаючи, що агресор сам вирішить припинити активність.