Смерть або відхід від влади президента Росії Володимира Путіна не гарантує завершення війни проти України. Навпаки, аналітики видання Newsweek попереджають, що країну може охопити глибока внутрішня криза та боротьба за владу між силовими структурами.

Російська система влади побудована навколо спецслужб та наближених до Кремля угруповань. На тлі економічних проблем та триваючої війни напруга між елітами посилюється. Американська розвідка фіксує гострі конфлікти між ФСБ, Росгвардією та Федеральною службою охорони через боротьбу за контроль над системою безпеки.

Особливу увагу експерти приділяють оточенню колишнього міністра оборони Сергія Шойгу. Арешт його заступника Руслана Цалікова у березні 2026 року розцінюється як ознака жорсткої внутрішньої чистки. Серед можливих претендентів на владу називають Олексія Дюміна, Сергія Кирієнка, Дмитра Патрушева та директора ФСБ Олександра Бортникова.

Більшість потенційних наступників Путіна поділяють його імперські та антизахідні погляди. Це означає, що очікувати швидкого завершення війни або повернення окупованих територій Україні не варто. Навіть якщо за Конституцією обов'язки президента тимчасово візьме на себе прем'єр-міністр Михайло Мішустін, реальна боротьба точитиметься між різними кланами.

За оцінками Гарвардської школи Кеннеді, втрати Росії у війні станом на лютий 2026 року могли сягнути мільйона осіб. Аналітики Інституту вивчення війни також попереджають про ризики, пов'язані з поверненням із фронту сотень тисяч ветеранів та помилуваних ув'язнених, які брали участь у бойових діях.

Навіть після смерті Володимира Путіна сама система влади в Росії може зберегтися. Боротьба за контроль над ядерною державою створить нові ризики для всієї Європи, і Володимир, як і інші міста України, має бути готовим до подальшої ескалації загрози.