Володимир Путін намагався переконати президента США Дональда Трампа тиснути на Україну з метою її капітуляції. Про це свідчать дані Інституту вивчення війни (ISW), які базуються на аналізі телефонної розмови між лідерами, що відбулася 29 квітня. Російський президент наголошував на нібито стратегічній ініціативі Москви, хоча реальність на полі бою виглядає інакше.

Помічник Путіна Юрій Ушаков уточнив, що розмова тривала півтори години. Кремль інформував Трампа про «відтіснення» українських позицій, проте аналітики стверджують, що українські війська успішно зупинили просування російських сил по всій лінії фронту. Це завадило РФ реалізувати масштабний наступ, запланований на весну та літо 2026 року.

ISW зазначає, що заяви Путіна про успіхи є спробою виправдати вимогу про капітуляцію України. Насправді українські сили продовжують завдавати ворогу значних втрат, особливо в Донецькій області, яка є пріоритетною ціллю для Москви. Водночас російське суспільство все гостріше відчуває економічні труднощі та складнощі з мобілізацією, що змушує Кремль шукати зовнішніх союзників для тиску на Київ.

Під час переговорів обговорювалося питання перемир'я. Трамп закликав Путіна зосередитися на припиненні війни та запропонував короткочасне перемир'я. У Кремлі стверджують, що ініціатива щодо припинення вогню під час святкування Дня перемоги 9 травня належала саме Путіну, хоча деталі цієї пропозиції залишаються невідомими. ISW попереджає, що односторонні перемир'я часто вигідні лише Росії для накопичення сил.

Президент України Володимир Зеленський попереджав про складний період до вересня, пов'язаний із виборчою кампанією в США та внутрішньополітичними дедлайнами. Попри відкладення тристоронніх переговорів через ситуацію на Близькому Сході, українська влада не втрачає надії на дипломатичне врегулювання, наголошуючи, що окупація Донбасу є лише плацдармом для нових атак.

Для жителів Володимира та всієї України важливо розуміти, що дипломатичні маневри Кремля не змінюють фактичного стану справ на фронті. Зупинення російського наступу та здатність ЗСУ завдавати противнику втрат залишаються ключовими факторами, які визначають хід війни та майбутні переговори.