Фото: архів Сьогодні, 12 березня, виповнюється 163 роки з дня народження Володимира Вернадського — видатного українського науковця, філософа, співзасновника та першого президента Української академії наук. Візіонера та першопрохідця у багатьох наукових галузях. Хоч народився Вернадський не в Україні, він був українцем у всьому: як за кров'ю, так і за власним вибором. І присвятив своє життя розвитку української науки.

До дня народження вченого "ТиКиїв" зібрав факти про його життя, роботу та спадок. Молоді роки Володимир Вернадський народився у Санкт-Петербурзі 12 березня 1863 року (за старим календарем — 28 лютого) у сім'ї економіста та музичної педагогині. Своє дитинство він провів в Україні: бував у Києві, Полтаві та навчався у Харкові в першій чоловічій гімназії.

Володимир Вернадський в юності. Архівне фото Вихованням та освітою Володимира займався батько, який значною мірою вплинув на його розвиток і прищепив синові любов до української історії та культури. А українську мову хлопець вивчив вже самостійно, читаючи книги з батьківської бібліотеки.

Причому для майбутнього науковця це стало справою принципу — внутрішнім протестом проти Емського указу 1876 року, який забороняв друкувати українською мовою у Російській імперії. Вернадський не тільки почав читати українською усе, що знаходив у бібліотеці батька, а й відшукував українські книги у букіністів та навіть за кордоном. А ще розпитував у батька про Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та інших українських літераторів, яких той знав особисто.

У Петербурзі 15-річний Володимир занотував у своєму щоденнику: Страшенно притісняють українців. Драгоманову навіть в Австрії не дозволили видавати газету українською мовою. У росії зовсім заборонено друкувати книги моєю рідною мовою.

На канікулах я з усією ретельністю візьмуся за неї. В Києві, коли в якомусь домі побачать портрет Шевченка, то його відбирають. Володимир Вернадський в молодості.

Архівне фото У 1881 році Вернадський вступив у Санкт-Петербурзький університет, де навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету. Йому викладали відомі науковці: Дмитро Менделєєв (хімія), Василь Докучаєв (став науковим керівником), Андрій Бекетов (ботаніка) та Іван Сєченов (фізіологія).

Тож не дивно, що з такими вчителями йому судилося також стати видатним науковцем. У 1888 році після захисту магістерської дисертації університет відрядив Володимира до країн Європи для підготовки до професорського звання: у Мюнхені він працював у лабораторії відомого кристалографа Пауля Грота, а у Парижі — стажувався в Колеж де Франс у Ле Шательє та вивчав хімію мінералів.

А далі була викладацька діяльність у різних установах спочатку Російської імперії, а потім — СРСР, робота в уряді гетьмана Скоропадського та заснування Української академії наук, численні наукові та філософські роботи, громадська діяльність тощо. На відміну від багатьох інших видатних українців того часу, Вернадському пощастило прожити довге та відносно спокійне життя, а його спадок є неоціненним не тільки для української, а й для світової науки.

Факти про Володимира Вернадського Рід Вернадського має глибоке українське коріння. Під час визвольної війни українського народу у 1648-1654 роках його предок Верна воював у війську Богдана Хмельницького, а діти служили старшинами. Дід Василь вислужив дворянство, тож прізвище змінилося на "Вернадський".

Іван Вернадський, батько Володимира, до переїзду до росії очолював кафедру в Київському університеті. Вернадський збагатив науку глибокими ідеями, ставши першопрохідцем у низці галузей. Зокрема він розробив вчення про ноосферу — стан біосфери, під час якого розумна діяльність людини стає головним фактором розвитку планети.

Був засновником таких напрямів науки, як геохімія, біогеохімія та радіогеологія. Одним із перших зрозумів колосальний потенціал атомної енергії та почав шукати родовища урану. Володимир Вернадський з учнями.

Архівне фото Був співзасновником та першим президентом новоствореної Української академії наук (зараз НАН України). Також саме він заснував Національну бібліотеку Української держави, яка зараз відома як Національна бібліотека України та носить його ім'я. Науковець часто витрачав власні кошти на закупівлю обладнання та книг для бібліотеки, оскільки фінансування було катастрофічно малим. Серед колег Вернадський отримав прізвисько "упертий хохол" через свою принциповість та невтомну працю.

Він постійно наголошував на своєму українському походженні та любові до України. Водночас він був поліглотом: вільно читав майже всіма слов'янськими мовами, а також англійською, німецькою та французькою. Крім того, писав вірші, присвятивши свій перший твір саме Україні.

Портрет Володимира Вернадського авторства Ігоря Грабара У 1920-х роках, під час роботи у Парижі, Вернадський висунув теорію, яка фактично передбачила глобальне потепління в той час, коли про екологію ще ніхто не замислювався. Йдеться про зміну хімічного складу атмосфери внаслідок появи диму і газу від спалювання вугілля в містах.

Науковець понад 60 років вів щоденники, де занотовував події та глибокі філософські роздуми про людство й космос: зараз ці записи є неоціненним джерелом для істориків. Вернадський прожив 81 рік та працював майже до самої смерті. За все своє життя він написав 473 наукові праці з геології, біології, філософії, історії та навіть економіки.

Науковець не належав до жодної церкви та був агностиком, однак цікавився езотерикою та східними вченнями (зокрема індуїзмом), у яких шукав відповіді на запитання про зв'язок розуму та матерії. Володимир Вернадський у похилому віці за роботою. Архівне фото Окрім Національної бібліотеки, ім'я Вернадського також носить українська антарктична станція, розташована на острові Галіндез.

Вона була заснована у 1947 році британцями та отримала назву "Фарадей". У лютому 1996 року Велика Британія передала її Україні за символічну ціну в один фунт стерлінгів. 6 лютого того ж року перша антарктична експедиція незалежної України урочисто підняла синьо-жовтий прапор над станцією.

А на початку березня 2026-го на "Академік Вернадський" прибула вже 31-ша українська експедиція. Антарктична станція "Академік Вернадський". Фото: facebook.com/AntarcticCenter На честь Вернадського також названі Інститут загальної та неорганічної хімії у Києві та Таврійський національний університет, що раніше працював у Криму, а після анексії півострова росією також переїхав до столиці.

Крім того, його ім'я носять вулиці у Києві, Дніпрі, Одесі, Конотопі, Бучі, Кременчуку, Кривому Розі, Львові, Запоріжжі та Харкові. А ще саме портрет Володимира Вернадського зображений на найбільшій за номіналом на цей час українській банкноті — 1000 гривень. Ваша пробная версия Premium закончилась Ваша пробная версия Premium закончилась Знайшли помилку?

Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter