Колишній голова Офісу президента України Андрій Богдан оприлюднив відеозвернення, у якому прямо пов'язує введення проти нього санкцій із розголошенням аудіозаписів, відомих як «плівки Міндіча». Екс-керівник офісу назвав це першим у світі випадком, коли обмежувальні заходи застосовано не за корупцію, а за боротьбу з нею, і пообіцяв провести власне розслідування обставин винесення санкцій.

У ефірі радіо «Свобода» експерти та депутати обговорили, хто міг стати джерелом інформації. Заступниця голови фракції «Голос» Юлія Сірко припускає, що якщо злив справді був, то його могли здійснити адвокати фігурантів справи, а не співпраця з НАБУ чи САП. Вона наголосила, що не вірить у легальний доступ до таємниці слідства з боку опозиційних сил.

Фото до матеріалу: Хто злив «плівки Міндіча»: експерти та депутати розбирають ситуацію навколо санкцій проти Богдана

Народний депутат Максим Бужанський («Слуга народу») висунув іншу гіпотезу: інформація могла бути вкрадена безпосередньо з Національного антикорупційного бюро, або ж усі ці події є фальсифікацією. Він зазначив, що без доказів співпраці спецслужб з Богданом говорити про його причетність до зливу достроково не варто.

Правозахисниця Олена Щербан з Центру протидії корупції звернула увагу на те, що сторони захисту також мали мотиви для розголошення матеріалів. Вона зазначила, що Андрій Богдан є відомою фігурою в адвокатському середовищі і його колеги могли передати йому частину плівок для використання в політичних цілях.

Санкції проти п'яти осіб, серед яких і Богдан, були запроваджені указом президента Володимира Зеленського 2 травня. У документі зазначено, що їхні дії загрожують національній безпеці та суверенітету України. Заходи включають блокування активів, заборону участі в приватизації та припинення торговельних операцій на 10 років.

Андрій Богдан, який очолював Офіс президента менш ніж рік, після звільнення став активним критиком влади. Він вважає, що матеріали зливає сам бізнесмен Тимур Міндіч, тоді як адвокати підсанкційного бізнесмена заперечують доступ Міндіча до записів, називаючи публікації інформаційною маніпуляцією. Ситуація навколо «Міндічгейту» продовжує залишатися однією з найгостріших тем у політичному житті країни.